Інформаційні війни

Що таке війна?

   За тлумачним словником Війна́ — комплекс заходів спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних та людських ресурсів. Війна - складне суспільно-політичне явище, пов'язане з розв'язанням суперечностей між державами, народами, національними й соціальними групами з переходом до вжитку засобів збройної боротьби, що відбувається у формі бойових дій між їхніми збройними силами. Це специфічна форма вияву соціальних відносин, в якій панує збройна боротьба як продовження політики, що підпорядковує своїм цілям усі сфери суспільного життя. Зазвичай характеризується крайньою колективною агресією, руйнуваннями та високою смертністю.
   Як свідчить історія людства, війни завжди були, люди завжди боролись за ресурси, засоби ведення війни змінювались, а з опанування методами впливу одної людини на іншу(зародження релігії, державності тощо) перемогу почали визначати не тільки кількість і сила воїнів, а й морально-психологічна готовність кожної сторони конфлікту. Сьогодні ми називаємо це інформаційна війна.

Інформаційна війна - довготривалий вплив на людей країни-супротивника з  формування у їх  підсвідомості ідей спрямованих на  руйнування цінностей власної групи, відмову від традицій і повне їх несприйняття. Мета: змусити групу знищуватися саму себе всередині і власними силами.

Які види масового впливу використовують для ведення інформаційної війни?

Виховання - (на власних співучасників конфлікту)довготривалий вплив з  формування у свідомості людини поглядів, цінностей і традицій той групи до якої вона належить. Мета впливу: зміцнення групи і забезпечення ї виживання.

Пропаганда - (на всіх учасників конфлікту) довготривалий вплив з формування в свідомості у групи людей цінностей, поглядів і  традицій групи людей, з боку яких ведеться агресія.  Мета: виправдання агресії в очах власних військових і ослаблення групи супротивника та формування  можливості легкого її розвалу.

Зомбування  - (переважно на групу супротивників) довготривалий вплив з несвідомого формування у людей країни-супротивника ідей спрямованих на  руйнування цінностей власної групи, відмову від традицій і повне їх несприйняття. Мета: змусити групу знищуватися саму всередині і власними силами.
Принципові схеми масових впливів: 

Принципи виховання - позитивні приклади, героїзація особистостей, створення системи символів( флаг, герб, форма, значки) . Як результат – зміцнення групи,  розвиток особи, покращення її освіти і життя.

Принципи пропаганди - гра на контрастах, з одного боку позитивні приклади з життя групи супротивника і негативне порівняння у групі на яку спрямована агресія. Героїзація підмінних фальшивих особистостей. Пропозиція легкого життя,  менш якісної і легшої  освіти, власних красивих символів і традицій пов'язаних з впливом на емоції, елементами зняття табу та моральних норм. Спрямування на деморалізацію населення супротивника і руйнування її культурного рівня, одночасно з тим демонстрація власному населенню деградації супротивника для виправдання агресії.

Принципи інформаційної війни - створення у підсвідомості людей розрізнених негативних образів про їх життя, дії, культуру, керівництво, демонізація цінностей, традицій, які в потрібний момент накопичені легко перетворюються в систему, що призводить до розладу і фізичного  самознищення групи. 
Чому такий вплив взагалі можливий? Наскільки це складно?
Учені психологи виділили 5 закономірностей для успішної маніпуляції.

Успішна маніпуляція передбачає такі закономірності

1 чим менше знає людина, тим більше вона маніпульована;

2 чим аполітичніша людина, тим більше вона маніпульована;

3 чим довірливіша людина, тим більше вона маніпульована;

4 чим менше людина схильна до аналізу інформації, тим більше вона маніпульована;

5 чим емоційніша людина, тим більше вона маніпульована. 

Зрозуміло, що отримання хорошої освіти, формування громадянської позиції, формування критичного та понятійного мислення, виховання витримки допоможуть Вам уникнути маніпуляцій навіть від озброєних професіоналів. А ще дуже корисним є знання самих методів маніпуляцій, з якими я спробую Вас познайомити:

За суттю всі методи зводяться формування негативного образу в підсвідомості громадян країни-супротивника, дискредитації їх цінностей і спрямування їх агресії один на одного 

(для тих кого цікавить ця тема є відео, в якому до кожного метода наведені приклади з життя)

Семантичні (тобто використання можливостей мови для здійснення впливу)

Використання синонімів, які мають різний специфічний відтінок, так з пари синонімів(зухвалий- нахабний)для власних дій використовуються епітет зухвалий( він асоціюється більшістю людей з сміливістю, героїзмом), а для супротивника використовують епітет нахабний, який має негативний зміст. Аналогічно: обережний-боягузливий, розсудливий - жадібний тощо.
Навішування ярликів: власних військових називають переможцями, визволителями, ввічливими, а супротивника фашистами, катами, хунтой тощо(без обгрунтування і жодних підстав).
Гра інтонацій: коли про супротивника говорять на підвищених тонах, істерично, драматичним холодним голосом.
Ефекти порівняння: начебто супротивника і не порівнюють з тиранами і вбивцями минулого, але історичні новини про тиранів перемежовують з новинами про сучасні дії супротивника.
Створювання вірусних мемів (мем - одиниця культурної інформації, може бути подана у вигляді крилатої фрази, лозунгу, вірша тощо). Точне і кмітливе формулювання мема легко осідає в підсвідомості людей, активно поширюється і формує певний образ, запрограмований автором мема. 

Артистичні і культурологічні

Засобами художньої літератури і кіно: пишуться художні твори і знімаються фільми та серіали, в яких не напряму, але завуальовано представники країни-супротивника подаються як не дуже розумні. примітивні або носіями всіляких пороків. Вони зазвичай смішно розмовляють і роблять всілякі дурниці, або ще гірше, чинять злочини та всілякі підлості але дуже рідко вони бувають справжніми злодіями, бо це може піднести їх інтелектуальний статус.

Масові шоу: на такі заходи запрошуються або декласовані та деградовані і не дуже освічені емігранти з країни-супротивника і виставляються там у необхідному для маніпуляції світі, чим принижують статус країни. Їх співбесідниками є зазвичай патріотичні, ерудовані, або дуже активні(у залежності на кого шоу розраховано) особи. Далі пишеться сценарій. Зазвичай такі шоу записують і не проводять у прямому ефірі де є ризик випадкових ефектів. Ті. хто погоджується на такі шоу іноді думають, що зможуть когось переконати, та це даремно, сценарій і спецефекти(фрагменти відео на екрані, оплески і викрики у потрібний момент, коментарі ведучого) Вам цього не дозволять. Це як сценарій кіно, Ви вже не Ви, а задум режисера.
Постановочні зйомки: Коли фактів злочинів супротивника неможливо отримати( бо їх немає) в хід йдуть постановки. Достатня кількість акторів згодна за гроші переодягатися і зображати або катів. або жертву, або свідків. Іноді такі актори виступають як провокатори, провокують певну ситуацію на мітингах, маршах, просто на вулицях. Зазвичай поряд завжди абсолютно випадково знаходяться відомі блогери, оператори та журналісти відомих каналів і при цьому вже з апаратурою на по готові. Дивлячись репортаж мало хто спитає: як такий драматичний момент журналісти встигли відсняти? Ви часто встигали без повторів засняти перше слово Вашого малюка? Його перші кроки?
Покаянні або звинувачувальні заяви від "прозрілих" громадян країни-жертви агресії. Частіше за все ці інтерв'ю дають на телебаченні країни-агресора(треба зрозуміти, що в будь-якому народі є зрадники, колаборанти, люди з хворою психікою). Іноді такі інтерв'ю справді беруться у адекватних людей і навіть на їх території. Просто спеціально розробляються питання, які передбачають позитивні і негативні нейтральні відповіді. Так, наприклад: - Як Ви ставитесь до діяльності Ваших військових? - І що Ви думаєте про тих, хто окупував частину Вашої території?  Ці питання задають не одне за другим а в потоці різних інших питань. У трансляції роблять монтаж і змінюють відповіді так, як хочеться журналісту. Якщо жертва інтерв'ю занадто чітко відповідає про того, кого вони вважають агресором, тобто ідентифікує поняття, то її плутають питаннями і задають те ж саме пізніше.  завжди можна взяти подібне інтерв'ю в іншого, а після просто показувати початок кожного інтерв'ю і бажаний результат з одного, це створить ефект масової єдності думки.
Фото ефект Публікують нейтральні новини про діяча або організацію супротивника(може про спорт чи щось інше), а на фоні публікації виставляють фото відомої особистості з негативною репутацією(педофіла, серійного маньяка-вбивці, Гітлера тощо).
На фото в новинах власних лідерів прикрашають і збільшують фото, а лідерів-супротивника зменшують і подають у невигідному ракурсі(втомлений, перекошений, начебто п'яний - обмежень для фотошопа не має)

Історичні

Знищення історії супротивника або хоча би фальсифікація її окремих фактів. Зазвичай громадянам країни жертви інформаційного нападу намагаються нав'язати думку, що  в них взагалі немає історії, ніколи не було країни. Таким чином знецінюються культурні цінності.
Фальсифікуючи історію, дискредитуючи героїв, розповсюджуючи фальшиві міфи агресор намагається впевнити громадян супротивника у власній неповноцінності або у належності до іншої групи людей, що буде сприйматися лише частиною людей і спричинить розкол єдності, а значить ослабить опір агресії. 

Методи формальної логіки

Логічні маніпуляції побудовані на свідомих на - руйнуванням основних законів і правил формальної логіки або ж, навпаки, на їх вмілому використанні з метою впливу на недостатньо обізнаного опонента.

Софізми (твердження. які здаються правильними, але по суті є помилковим завдяки навмисно зробленої помилки чи спеціально дібрані дані) За допомогою фальшивих аргументів доводять іноді абсурдні речі.
«Невизначеність тези» (нечіткі і невизначені формулювання основної тези дозволяють по-різному інтерпретувати висловлену думку)

«Порочне коло в доказі» (неправильне твердження доводиться за допомогою себе самого  тільки сказаного  іншими словами).

«Причинно-наслідковий алогізм» (міркування свідомо будуються на логічній помилці: «після цього - значить, внаслідок цього», тобто тимчасовий зв'язок між явищами свідомо замінюється причинно-наслідковим);

«Неправомірні аналогії» (в доказі використовуються аналогії, зовсім не співрозмірні з розглянутими доводами).

Психологічні

1. Принцип першочерговості.

Суть даного методу полягає у властивості психіки, яка влаштована таким чином, що сприймає на віру інформацію, що надійшла в обробку нашою свідомістю першою.

2. Удар на випередження

Вид маніпуляції, основний на передвчасному викиді негативної для основної категорії людей інформації. При цьому дана інформація викликає максимальний резонанс. А до часу подальшого надходження інформації та необхідності прийняття непопулярного рішення, аудиторія вже втомиться від протесту, і не буде реагувати занадто негативно.

3 Перемикання уваги

Якщо якась подія викликає занадто сильну і небажану реакцію, організовується інша подія, яка перемикає увагу на себе і перша подія стає вже не актуальною. Це значно послаблює реакцію.

4. «Очевидці» подій

Знаходяться нібито очевидці подій, які з необхідною щирістю повідомляють брехню, завчасно передану маніпуляторами, видаючи її за правду.

Справжнє ім'я подібних «очевидців» часто ховається або передається фальшиве ім’я. Такий прийом впливає на підсвідомість аудиторії, викликаючи в ній розпал почуттів і емоцій, в результаті яких критичне мислення послаблюється і пропускає інформацію, не побачивши її брехливості. Глядач асоціює себе з неупередженим очевидцем і довіряє йому куди більше, ніж експерту. Особливо в разі, коли очевидець своєю поведінкою передає спостерігачеві стан гніву і страху.

5.Образ ворога

Шляхом штучного створення загрози і внаслідок цього загострення пристрастей, маси відчувають себе в іншій свідомості і не помічають багато очевидних речей, живуть у так званій «паралельній реальності». Такими масами легше управляти. Переляк вимагає прийняття швидких і беззаперечних рішень, які можуть бути підказані «доброзичцями» з боку.

6. Емоційна зарядка

Новини подаються в емоційно підвищеному стилі, супроводжуються яскравими негативними або позитивними картинами, що заважає сприймати їх через логічне осмислення. Так часто роблять на реаліті-шоу, парадах тощо, збудження носія інформації передається аудиторії і більшість людей, яка би при звичайному поданні інформації не повірила би в її достовірність, вірить і починає діяти так, як планував маніпулятор.

7. Використання «лідерів думок» та експертів

В даному випадку маніпуляції масовою свідомістю відбуваються виходячи з того, що при здійсненні будь-яких дій люди орієнтуються на лідерів думок. В якості лідерів думок можуть виступати фігури, що стали авторитетними для певної категорії населення. Досить назвати людину експертом в якійсь галузі і його слова вже будуть сприйняті некритично. Хоча рівень компетентності часом буває дуже складно перевірити, та й будь-якого експерта можна купити або залякати.

8. Ефект правдоподібності

В даному випадку вікно для маніпуляції відкриває властивість психіки, згідно з яким індивід схильний вірити інформації, що не суперечить його внутрішньому «Я». Іншими словами, якщо за допомогою ЗМІ ми стикаємося з інформацією, з якої внутрішньо не згодні, то ми перекриваємо подібний канал отримання інформації. Якщо ж ми натрапляємо на інформацію, яка не суперечить нашому розумінню - ми продовжуємо вбирати її.

Цим і користуються маніпулятори: вони будуть вклинювати в правдоподібну для нас інформацію частину помилкової(80% правди і 20% брехні є обґрунтований науковцями еталон для маніпуляції), яку немов би автоматично ми сприймаємо за справжню. Також можлива початкова подача свідомо несприятливої для маніпулятора інформації (нібито критика самого себе), за рахунок чого у аудиторії підвищується віра в те, що дане джерело є  чесним і правдивим. Ну а вже пізніше впроваджується інформація, необхідна для маніпуляторів.

9. . Ефект «інформаційного штурму»

На індивіда обрушується величезний потік непотрібної і непотрібної інформації(НЛО, ГМО, рептилоїди, збір біологічного матеріалу, теракти, свиняча та птича чума тощо) , в якому втрачається істина. Люди просто втомлюються від потоку інформації, а значить, вже якийсь аналіз її стає помітно знижений.

10. Буденна розповідь, або зло з людським обличчям

Відомості, які можуть викликати небажаний ефект(загиблі в локальних війнах, розгін протестувальників тощо), вимовляються звичайним тоном, немов би нічого страшного не відбувається. В результаті інформація як би втрачає свою актуальність. Таким чином, зникає критичність сприйняття негативної інформації, відбувається звикання до неї. Часто використовується разом з посиланням на законність того, що відбувається. Хоча законність, як ми знаємо, зовсім не означає справедливості.

11. Принцип контрасту

Необхідна інформація подається на тлі іншої, ще більш негативної.

Простіше кажучи, на тлі чорного сіре виглядає білим. Подібний принцип поширений в політтехнології, коли спочатку детально розбирається можлива криза в таборі конкурентів, а після - демонструється правильний характер дій потрібний маніпуляторам з поясненням, чому їх криза є не такою страшною. Часто також власні справи, як економічний стан, подаються на фоні розбору негараздів в інших державах.

12. Схвалення мнимого більшості

Тут вступає в гру такий компонент нашої психіки, як допустимість здійснення будь-яких дій після початкового схвалення їх іншими. Стирається бар'єр критичності, після того як інформація викликала схвалення у інших людей. На підтвердження інформації може бути використана помилкова статистика або думка нібито випадкової людини з натовпу. Як це робиться, ми вже описали вище в розділі артистичних і культурологічних прийомів.

13. Експресивний удар

Маніпулятори показують страшну картинку, яка часто ними і організується(масової загибелі людей, загибель дитини тощо), що викликає першу реакцію протесту і бажання будь-що-будь покарати винних. При цьому, звичайно, глядачі не бачать, не помічають як провина покладається на штучно притягнутих винуватців. Таким чином хвиля гніву направляється у потрібному напрямі.

14. Помилкові аналогії або диверсії проти логіки

Справжні причини події приховуються, замінюючи їх помилковими аналогіями. Відбувається неправильне зіставлення різних штучно притягнутих причин, які в даному випадку видаються за єдине ціле. Також людину виставляють агресором, лише на підставі схожості зовнішнього вигляду з певним історичним або кіношним злочинцем.

15. Маніпулятивні коментування або фреймінг

Тут для досягнення мети маніпулятор робить «правильний» акцент, ставить подія в зручний йому контекст. Не сама новина важлива, а те, як її подають.

Можна демонструвати кадри з реального життя без всякого монтажу, але супутніми коментарями задати негативне сприйняття цих кадрів спостерігачем. Уїдливі зауваження, сарказм, дріб'язкові причіпки до суперечностей, зміщення акцентів значно впливають на сприйняття змісту будь-якої події.

Зрозуміло, що список методів не є вичерпаним, таких методів дуже багато і фахівці з військових спецпідрозділів працюють над створенням нових. 
Яким чином ми можемо захистити себе? Справа в тому що:

Успішна маніпуляція передбачає такі закономірності

1 чим менше знає людина, тим більше вона маніпульована;

2 чим аполітичніша людина, тим більше вона маніпульована;

3 чим довірливіша людина, тим більше вона маніпульована;

4 чим емоційніша людина, тим більше вона маніпульована.

отже, якщо особисто Ви не хочете бути іграшкою в руках маніпуляторів треба багато читати, розвивати логічне, критичне і понятійне мислення, не бути легковірними і занадто емоційними, а всі новини сприймати через критичне осмислення.

Ті, кого цікавить тема розвитку понятійного мислення запрошую на мій ресурс, саме тому присвячений.  https://rozponjat.blogspot.com/